Петро Яцик

 

1 листопада 2001 року в Канаді у місті Торонто помер українець, бізнесмен, меценат Петро Яцик.

Хто ж він? Мало хто це знає, а знати треба.

Він, Петро Дмитрович Яцик, народився на Сколівщині в селі Верхнє Синьовидне (тепер Україна) 7 липня 1921 року.

Дуже цікаво про життя Петра Яцика написав український письменник Михайло Слабошпицький у своїй книжці Українець, який відмовився бути бідним.

Батьки Петра були селянами. Батько помер, коли старшому сину, Петру, було 14 років. У Петра було два брати й чотири сестри. Петро мусив турбуватися про маму, сестер, братів.

Доля занесла Петра Яцика до Канади, він мав роботящі руки й здоровий розум. Важко перерахувати, де і ким він працював. Нарешті став на ноги, заснував будівельне підприємство, яким керував з великим розумінням справи. Ніколи пан Яцик не забував свого походження, не забував, що він українець.

Петро Яцик не тільки бізнесмен, він і меценат. Першим його благодійницьким жестом (1000 доларів) була підтримка видання українського букваря для Рідної мови, автором якого була Марія Дейко. Багато допоміг він українцям у Болгарії, давав кошти на українські книжки, на церкви. Сам він любить згадувати дві книжки: перша Українці в Канаді Павла Юзика, а друга книжка канадського українця Івана Коляски, котрий з Канади поїхав вчитися в Україну, в тодішній Радянський Союз; повернувся розчарованим, хворим, довгий час був у лікарні.

В Західній Європі було відновлено Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ); це товариство вирішило видати Енциклопедію Українознавства, пан Яцик дав на видання колосальні кошти.

Був заснований Вічний фонд Енциклопедії України. Український науковий інститут при Гарвардському Університеті заснували також не без участі Петра Яцика.

За ініціативою Петра Яцика в Канаді видають твори Михайла Грушевського англійською мовою, щоб світ знайомився з нашою українською історією.

Петро Яцик дав гроші на мікрофільми українських матеріалів з архівів Австрії, чим зберіг 117 років нашої історії. Ця колекція мікрофільмів офіційно називається Збірка ім. Петра Яцика при Торонтському університеті. Студенти з України також мають дякувати Петру Яцикові за можливість вчитися в Європі, США, Канаді.

Яцик мріяв, щоб Україна була визнана сильними, а не слабими.

Ось яку людину загубила Україна.

З шаною й подякою памятаймо українця Петра Яцика.

На закінчення пропоную усім прочитати книжку Михайла Слабошпицького Українець, який відмовився бути бідним.

 

         Н. Д.