Голови українських місцевих органів самоврядування діляться планами на майбутнє

 

 

Христина Шік, голова українського національного органу самоврядування ( УНОС ) м. Вац:

 У числі депутатів нашого органу Іван Михайлик, син шанованого всіма Юрія Михайлика, Наталя Демян, її син Андраш, студент, я та мій чоловік Йожеф Шік, котрий дуже добре знає українську мову , традиції й культуру нашого народу. Згідно із останніми даними офіційної статистики, в нашому місті визнали себе українцями 27 осіб, але на мою думку, їх може бути значно більше. Тому нашою метою є обєднання якомога більшої кількості наших земляків довкола самоврядування і не лише в місті, але й довколишніх селах. Хочемо познайомитися з ними, аби завязалася добра співпраця. Наша міська мерія добре ставиться до національних меншин, яких у Вацу є чотири: словацька, русинська, українська й циганська. Два самоврядування, а ми є одним із них, нові. Розраховуємо на допомогу меріїї в питаннях  розбудови українського органу самоврядування. Можливості муніципалітету досить потужні, адже в місті мешкає приблизно 40 тис. населення. Плануємо підтримувати  тісні звязки з Українським державним самоврядуванням і пропонуватимемо до нього своїм представником викладача Івана Михайлика.

 

Олександра Корманьош, голова УНОС другого району Будапешта:

 Другий район столиці має серед своїх мешканців 84 українці, це непоганий актив виборців. Що ж стосується виборів, то вони пройшли у нас досить успішно.  Зараз до нас телефонують люди із пропозиціями стосовно співпраці, спілкування, вирішення якихось актуальних життєвих проблем. Попри те, що приміщення нам ще не виділили, головний акцент намагаємося робити на живому спілкуванні з людьми, популяризації української мови, культури. Мене останнім часом запитують, а чи діє в районі український дитячий садок, чи є школа. Поки що, на жаль, у нас його немає, але є перспектива організації факультативу вивчення української мови, наприклад, у школі, де навчатиметься бодай пятеро українських дітей. Це одне із наших завдань. Інше полягає в тому, аби виявляти тих наших земляків, котрі небайдужі до культури, які можуть підтримувати й розвивати  її в іншомовному оточенні. Також намагатимемося надавати посильну допомогу тим українцям, які зазнають певних життєвих труднощів у пошуках заробітку, оформлення документації тощо. У цьому відношенні ми  відчуваємо розуміння з боку районної влади, адже тут зафіксовано 1О меншин, і якщо їхні самоврядування візьмуть на себе певні зобовязання піклуватися про своїх неблагополучних членів, то це полегшить і тягар властей.

 

Іґнац Іштванне, голова УНОС у м. Мішкольці:

 Наше планування, власне, починається з поступлення грошей від мерії. Обіцяють нам переказати ще до кінця року, але можуть дати і в січні. Тим не менше хочемо на Різдво провести перший український захід. Аби заявити про себе, що ми є такі у Мішкольці. Хотіли б, звичайно, організувати в себе Недільну школу для українських дітей. Не буде зайвим у наших умовах зробити для групи українців з Мішкольца  екскурсію на Україну. У планах діяльності нашого самоврядування фігурує, наприклад, організація мистецької виставки львівського художника  Сергія Степанюка. Ангеліна Ковач, член нашого самоврядування,  пропонує влаштувати в Мішкольці тиждень української кухні. На прохання наших побратимів  з українського державного самоврядування і за позовом сумління ми беремо під свою опіку меморіальну дошку Григорію Сковороді в м. Токаї. Прагнемо також розширювати наші побратимські звязки, для чого хочемо встановити контакти зі словацькими українцями в Кошицях, де їх мешкає велика громада, і нам відносно близенько до них. Це маємо намір зробити ще в цьому році.

 

Ярослава  Хортяні, голова УНОС девятого району Будапешта:

 Доброю вісткою є те, що в нашому районі залишився попередній склад самоврядування. Всі члени працювали разом упродовж 4 попередніх років і залишилися працювати далі для української справи по добрій волі. У попередній період ми про себе добре заявили у Ференцвароші, нас усі знають. Завдання УНОС полягає втому, щоб розширити поле своєї діяльності. Тому намагатимемося влаштовувати виставки українських художників, як і обіцяли нашим виборцям. Попит на українське мистецтво у нашому районі є. Будемо брати активну участь у щорічному проведенні Дня нацменшини силами районного Будинку культури. Тут влаштовується своєрідний огляд колективів художньої самодіяльності, куштування національних страв. Перший такий захід відбувся 30 жовтня, і наше українське представлення пройшло на ура. Зібралося багато людей, започаткувалася добра культурна традиція. Крім того, й надалі організовуватимемо українські Зелені свята, готуватимем свою програму і до Днів Ференцвароша це доволі серйозна робота, і добре, що нам вдається її виконувати на пристойному рівні з року в рік.

Маємо мету організувати за допомогою освітнього відділу мерії Ференцвароша при неповній середній школі український клас. Для цього є можливості, бо меншину в районі знають, наші потреби розуміють ще й тому, що я сама викладаю в гімназії і часто на цю тему веду розмови у мерії. Для початку дамо оголошення про те, що йде набір першого у столиці українського класу і докладемо всіх організаційних зусиль, аби це втілити в життя. Мер району залишився попередній. Співпраця з муніципалітетом налагоджена добра. Ми часто підтримуємо і морально, і матеріально навіть заходи державного самоврядування українців. Наш район, мабуть, єдиний, який не просить грошей від ДОСУУ, а, навпаки, часто переказує їх на українські заходи. Тому, як вдасться відкрити український клас, це буде одним із найголовніших наших досягнень у девятому районі.

 

Юрій Кравченко, голова УНОС м. Комарома:

 Я вважаю, що настав час подбати про те, аби в нашому місті запрацювала Недільна українська школа. У новому році влаштуємо Шевченківський вечір, традиційне свято української кухні, яке сподобалось комаромцям. Домовляємось з іншими національними самоврядуваннями, наприклад, німецьким, щодо проведення сумісних заходів на День Комарома влаштуємо спільний концерт. Маємо запрошення від міської картинної галереї щодо проведення виставок українських митців. Склад самоврядування у нас оновлений, хочемо залучити до громадської роботи й інших наших земляків. А всього українців у Комаромі мешкає десь із півсотні осіб, згідно із даними останнього всеугорського перепису населення. Однак на наших заходах, зазвичай, буває утричі, а то й у чотири рази більше людей, і це, звичайно, тішить. Так склалося, що міська мерія не дуже може допомогти нам  матеріально через бідний муніципальний бюджет. До речі, населення в Комаромі проживає близько 18-20 тисяч. Тим не менше мер міста  до нас добре ставиться, допомагає. Чим може, а міська рада, навпаки, чогось

дистанціюється від вирішення матеріальних питань нацменшин, у тому числі й щодо виділення українському самоврядуванню окремого приміщення.

 

Ержебет Ладані, голова українського самоврядування району Уйпешт у Будапешті:

 До кінця року плануємо ухвалити програму дій самоврядування на майбутній період. Вже у січні з 9 до 26 числа наступного року хочемо влаштувати вернісаж виставки українського художника Богдана Коржа і його дружини в районній картинній галереї. Зараз саме узгоджуємо фінансові питання із державним самоврядуванням українців. На часі святкування празника Водохрещі. Традиційно проводитимо передвеликодні заходи, або Весняні свята. Щодо подальших наших планів, то тут нам потрібно їх добре продумати, узгодити з іншими українськими самоврядуваннями. На рахунок допомоги мерії району: тут все впирається в кошторис, який ще не затверджено, і це залежить від усього складу депутатів районного муніципалітету. Нас тішить те, що українці Уйпешта на виборах отримали найбільше голосів порівняно до інших районів. Офіційно у нас мешкає 100 українців. 17 грудня поточного року у нас відбудуться так звані заслуховування. До українців району може звернутись будь-який житель Уйпешта із своїми запитаннями про нашу діяльність і отримати вичерпну відповідь щодо минулої роботи, майбутніх планів тощо.

 

Ярослава Сабо, голова УНОС м. Варпалота:

 Для початку хотіли б налагодити побратимські звязки між Варпалотою (32 тис. мешканців) і , скажімо, українським Тернополем, аби завязати дружні контакти. Боротимемось, звичайно, за те, аби міська влада допомогла нам  організувати Недільну українську школу. У планах самоврядування фігурує проведення Вечора Шевченка, Весняних свят у травні. Маємо бажання запросити до нас на виставку кількох українських художників упродовж наступного року. Готуємось також до загальноміського заходу у рамках проведення виставки Експо, де будуть представлені також і нацменшини Варпалоти. Ми отримали пропозицію виборців щодо утворення української дитячої групи в місцевому дитсадочку. У матеріальному плані наразі скрутно і з приміщенням для українського самоврядування поки що не відомо. чи дадуть. Але будемо боротися за свою програму, підключати впливових людей міста, які лобіюватимуть наші інтереси в мерії. Одне слово, роботи на перших порах цілком вистачить.