УКРАЇНЦI В ГРЕЦIЇ

 

Одним з вражаючих феноменiв постнезалежної України став зрiст значних українських громад в багатьох країнах Европи, де ранiше поселення українцiв було незначне. Грецiя якраз i є прикладом такого феномену. Тiльки 10 рокiв тому кiлькiсть проживаючих українцiв в Грецiї була дуже малою. Сьогоднi, там нараховується 125 тисяч українцiв. Хоч громада лише почала органiзувати свою iнфраструктуру, таку кiлькiсть українцiв не можна iгнорувати.

Я вiдвiдав Грецiю з 26 по 28 жовтня цього року. Рушiйною силою, яка стоїть за розвитком громади, є українськi жiнки, переважно з Захiдної України; деякi з них приїхали туди ще до незалежностi України. Громадою керує Галина Маслюк-Какку. Багато з цих жiнок вийшли замiж за грекiв, з якими вони познайомилися ще на Українi. Дуже важливо вiдмiтити, що українська громада в Грецiї не є маловажливою. Результатом чого є те, що Грецiя має пряме зацiкавлення Україною та звязками як на нацiональному, так i на мiсцевому рiвнях (тобто українсько-грецькi мiста-побратими дуже поширенi).

Деякi досягнення громади на сьогоднiшнiй день включають: реєстрацiю недержавної української громадської органiзацiї пiд назвою Журавлиний край, вiдкриття вiсника, який називається Вiсник Аггелiафорос, створення української греко-католицької парафiї, заснування недiльної української школи та садочка. Звичайно, як i в багатьох громадах, переважає культурна дiяльнiсть. На жаль, назва Журавлиний край була узурпована, що привело до передачi мандату i реєстрацiї нової органiзацiї Українсько-грецької думки, вiсник перестав тимчасово видаватися з-за фiнансових причин та українська недiльна школа була тимчасово припинена. Хоч такi подiї незвичайнi, все ж таки вони властивi зростаючiй громадi.

Двi найбiльшi проблеми, з якими стикаються українцi в Грецiї це: багато iмiгрантiв-нелегалiв та поширена торгiвля жiнками. Громада не є спроможною компетентно вирiшувати цi проблеми. І хотяй Українське посольство в Атенах стало вже бiльш чутливе на цього роду питання, то все ж таки, до сьогоднішнього дня його становище не є відповідним. Свою пасивність щодо цих проблем воно виправдовує запереченням їх існування. Всеж таки стосунки мiж Україною та українською громадою помiтно розвинулись та кооперацiя стала вiдчутною.

Одним з бiльш позитивних аспектiв є звернення представникiв громади до приватних грецьких органiзацiй та осiб за допомогою та пiдтримкою. Створилась дiйсна, хоч i аморфна структура грецьких українофiлiв, якi дають багато моральної пiдтримки, так i фiнансової допомоги. Прикладом цьому може служити конференцiя, голiв европейських українських органiзацiй, яку приймала українська громада в Атенах i яка була спонсорована повнiстю за рахунок грошей грецького бiзнесу. Багато факторiв вiдповiдають цьому феноменовi: подружжя з греками, основна грецька спорiдненiсть з українцями, iснування грецьких громад в Українi якi шукають взаємностi та досвiд провідникiв української громади в Грецiї.

На завершення цього аналiзу слiд запамятати, що органiзована українська громада в Грецiї iснує лише пять рокiв. Бiльше того, потрiбно розумiти, що ця громада не давно iснує i пiдкрiплена є новоприбулими. Ця громада,  є в її початкових етапах i встановлює свою початкову iнфраструктуру.  Назагал спроба має вражаючий успiх. Майбутнiсть громади виглядає дуже надiйно, завдяки вiдданостi та досвiдченостi представникiв громади.

 

8 листопада 2002 року

 

Аскольд Лозинський