Компроміс, який відповідає інтересам українсько-угорського співробітництва

Як уже повідомлялося раніше, з 1 листопада Угорщина запроваджує візовий режим з двома сусідніми державами Україною і Сербією та Чорногорією. Про особливості цієї процедури кореспондент нашого журналу попросив розповісти Тимчасового повіреного у справах України в Угорській Республіці Михайла Юнгера.
 

Будь ласка, кілька слів про те, які події передували укладенню відповідної угоди між Україною та Угорщиною у сфері візової політики.
Це була напружена дипломатична робота, яка велася майже рік Під час наших переговорів сторони проявили готовність до компромісу, який відповідав би як очікуванням громадян кожної держави, так і інтересам двостороннього співробітництва. Делегації експертів провели чотири раундів переговорів у жовтні 2002 року, лютому, вересні та у жовтні поточного року. Завершилася ця робота 9 жовтня 2003 року в Києві підписанням Угоди, яка ґрунтується на засадах так званого асиметричного режиму, коли одна сторона вводить візи, а інша їх не запроваджує.
Ми чудово розуміли, що введення Угорщиною (так само, як і Польщею) візового режиму стосовно українських громадян не було ініціативою цих держав, адже вони мали гармонізувати свою візову політику відповідно до стандартів Євросоюзу перед своїм вступом до даної організації в травні наступного року. Розуміючи, що запровадження цих процедур є невідворотнім процесом, ми водночас намагалися зробити все можливе для того, аби візовий режим був максимально ліберальним для громадян України, і щоб він жодним чином негативно не позначився на можливостях поглиблення двосторонньої співпраці в цілому і, зокрема, на динаміці звязків між нашими громадянами. Як відомо, в Закарпатській області проживає чимала угорська меншина, чиї інтереси також враховувалися під час даних переговорів.
Виходячи з особливостей соціально-економічної ситуації в Україні, ми однозначно усвідомлювали, що майбутні візи мають бути якомога доступнішими для наших співвітчизників. Тому насамперед наголошувалося на безоплатності віз. Угорська сторона не одразу проявила готовність пристати на дану пропозицію, адже Угорщина витратила чималі кошти на облаштування і розширення своїх консульських представництв у Києві, Ужгороді та Берегові (Закарпатська область). Однак, ціна візи це не той інструмент, за допомогою якого можна відшкодувати ці витрати, з чим наші угорські партнери зрештою погодились.
Важливим для нас є те, що візи для українських громадян будуть безкоштовними, тобто без стягування консульського збору і фактичних витрат. При цьому їм не потрібно буде предявляти запрошення, і ця обставина також є доволі значущою для нас.
Візові анкети розглядатимуться упродовж пяти робочих днів. Для офіційних делегацій і членів різноманітних урядових комісій також передбачені стислі терміни розгляду заяв щодо отримання візи. За надзвичайних ситуацій таких, як термінова поїздка до хворого, смерть одного з близьких родичів та інших випадках віза видаватиметься одразу.
Важливо, що певним категоріям українських громадян віза може оформлюватися терміном до 5 років. Зокрема, це стосується тих осіб, котрі мають родинні звязки в Угорщині, або відвідують могили померлих родичів. Також це торкається громадян, які відіграють помітну роль у процесі розвитку українсько-угорських звязків у різноманітних сферах. Йдеться про громадських, релігійних діячів, представників науки й культури. Слід підкреслити, що візу терміном дії до 5 років можуть отримати і громадяни України пенсійного віку. Українська делегація послідовно наполягала на включенні цього пункту до тексту Угоди, й угорська сторона погодилась на це. Ми вважаємо, що дане положення серед іншого має рельєфно виражений гуманітарний та соціальний характер. Ця пільга стосується літніх українців, що виявлять бажання відвідати сусідню дружню і багату на красиві місця Угорщину, помилуватись Будапештом. У їхньому випадку це велика економія часу, коштів і уникнення додаткових формальних процедур. Даний момент зявився в Договорі не випадково: він відповідає політичній позиції України в царині розбудови дружніх, партнерських стосунків з нашими сусідами, і ми вдячні нашим угорським колегам за прояв розуміння нашої мотивації в цьому питанні.
Наших читачів, безумовно, цікавить, наскільки оперативно буде враховано досвід перших тижнів дії українсько-польської Угоди про візовий режим, адже досвід свідчить про те, що перед консульствами цієї держави в Україні шикуються величезні черги; до речі, українська преса розписує це доволі докладно, вказуючи, зокрема, на обмежену кількість консульських установ Польщі. Чи не повториться подібна ситуація і у випадку отримання угорських віз після 1 листопада?
Треба мати на увазі, що поїздки українських громадян до Угорщини кількісно є на порядок меншими, ніж подорожі до Польщі. Ця країна забезпечила діяльність 5 генеральних консульств в Україні Києві, Львові, Харкові, Одесі й Луцьку. Таким чином охоплюється доволі значна територія України. Угорська влада на даний момент змогла забезпечити тільки три консульські установи: у Києві, Ужгороді й консульський офіс у справах прийняття документів у місті Берегові Закарпатської області. В цьому є своя логіка, адже дві з трьох консульських установ націлені на те, аби обслуговувати жителів Закарпаття, найбільш потенційних подорожувачів до Угорщини. Звичайно, було б аж ніяк не кепсько, якби відкрилися додаткові консульські пункти Угорщини ще в якихось регіонах України. Прикметно, що угорська сторона вже повідомила про свої наміри вивчити досвід роботи наявних установ, аби визначити, наскільки великим виявиться попит на угорські візи, яка буде його географія. Угорці обіцяли врахувати це під час розгляду питання стосовно розширення своєї консульської присутності на території України.
На Ваш погляд, чи можна спрогнозувати наслідки ситуації і їхнього впливу на дію укладеної 9 жовтня 2003 року українсько-угорського Договору про візовий режим за умови, якщо Угорщина найближчими роками ратифікує Шенгенську угоду, тому що це очікувана подія, якщо виходити з логіки поточних подій в руслі євроінтеграційних прагнень Угорщини, чи не так?
Наразі важко дати однозначну відповідь на це запитання. Але делегації України та Угорщини розмірковували над цією темою також. Більше того, цей пункт відображено в самій Угоді, і в ньому йдеться про те, що напередодні приєднання Угорської Республіки до Шенгенської угоди сторони розглянуть питання щодо необхідності внесення змін до даного Договору і приймуть узгоджене рішення. Всі ясно бачать цю ситуацію, вона, на жаль, є невідворотною: Угорщина після набуття членства в Європейському Союзі приблизно у 2006-07 роках опиниться перед необхідністю розгляду цього питання. У звязку з цим хотів би додати, що ми не збираємося пасивно чекати. Як відомо, українські дипломати вельми активно працюють над тим, аби вирішити цю проблему не в площині стосунків між Києвом і Будапештом, а більш розгорнуто, в рамках відносин між Україною і Європейським Союзом. Українська дипломатія має певні плани й завдання, які полягають у тому, аби зробити все можливе для виходу до того часу на рівень максимально лібералізованого візового або, не виключено, і безвізового режиму із, власне, Європейською Унією. За умови вирішення даної проблеми на такому рівні автоматично будуть усунені складнощі і з візовими особливостями щодо сусідніх держав напередодні їхнього приєднання до Шенгенської угоди.
Як один із обнадійливих моментів можна назвати рішення Європейської Комісії на пропозицію країн Центрально-Східної Європи, які незабаром стануть членами ЄС розглянути можливості видачі так званої прикордонної візи для держав не не членів Євроунії. Склалося вже точне розуміння того, що ця віза буде видаватись громадянам, які мешкають у прикордонній зоні. Вона даватиме право її власникам перебувати на території країни-члена Євросоюзу не глибше 50 км від кордону, і ця віза, як зазначено в проекті Європейської Комісії, що дуже важливо для наших громадян, може видаватися або за мінімальну ціну, або безкоштовно. Іноді під час переговорів з угорцями нам доводилося чути, мовляв, от бачите, зараз шенгенська віза платна, і очевидно такою вона залишиться й надалі Втім, це догма сьогоднішнього дня. Після того, як проблеми, повязані зі вступом нових держав до ЄС упродовж кількох років будуть усунені, ЄС отримає нове поле для маневру у візовій політиці з Україною. Не виключено, що на той час у самому Євросоюзі складеться інша ситуація, і наша держава матиме в цій організації більше прихильників, ніж зараз. Тому у 2006 році ми можемо стати свідками того, що стан речей зміниться на краще.
На чому ґрунтується Ваше припущення?
Я роблю такий висновок на підставі досвіду одного року. Торік, у жовтні, коли ми розпочинали переговори з угорською стороною, коли вже були в активній фазі переговори з польськими партнерами, важко було уявити, що через рік будуть підписані ті угоди, які дають можливість громадянам України отримувати безоплатні візи.
Хотілося б знати у цьому звязку, чи будуть безкоштовними багаторазові візи для українців, які збираються їхати до Угорщини?
Хочу наголосити: всі візи, які будуть видаватися громадянам України для вїзду до Угорщини, будуть згідно з ухваленою Угодою безкоштовними. Чи це буде одноразова віза з туристичною метою, чи інша, строком дії до 5 років, тобто багаторазова, що дозволяє українцям перебувати на території Угорщини довший час. Уточню: сумарна тривалість перебування в цій країні не може перевищувати 90 днів упродовж календарного півріччя, яке рахується від першого дня вїзду на територію Угорщини. Всього ж на рік дозволяється перебувати на території Угорщини 180 днів по багаторазовій візі. Але це доволі важко собі уявити, що хтось із українських громадян перебуватиме в гостях у когось зі своїх родичів такий довгий час, адже умови життя в Угорщині недешеві. Хочу наголосити, що ці візи не дають права їхнім власникам на працевлаштування або навчання в Угорщині. Йдеться лише про перебування з приватною метою. Щодо громадян, які мають дозвіл на тимчасове перебування або постійне проживання в Угорщині, то вони вїжджають до цієї країни і виїжджають з неї без віз на підставі відповідного дозволу угорської влади і на час терміну його дійсності.
Нашим читачам, безумовно, цікаво буде знати, якими основними аргументами оперувала на переговорах українська делегація зі своїми угорськими партнерами під час визначення характеру майбутніх віз?
Аргумент був дуже простий, адже тільки за допомогою таких безкоштовних віз ми можемо забезпечити продовження нашого активного двостороннього співробітництва. Недешевою, власне, є будь-яка поїздка наших співвітчизників за кордоном. Якщо ж ми будемо ще й платити за візу, то це буде ускладненням для наших громадян. Також ми просили врахувати те, що візи вводяться угорською стороною в контексті гармонізації національного законодавства з правовими нормами Євросоюзу. Тому ми мусили домовитись про такий режим поїздок, який не буде заважати поглиблювати двосторонню співпрацю, і угорські колеги нас зрозуміли. Це було дуже важливо для нас, і ми вдячні їм за готовність завжди шукати і знаходити необхідний компроміс.
Дякую за розмову.

Інтервю провів Василь ПЛОСКІНА