ОГЛЯД ПОДІЙ ЛІТОПИС УГОРСЬКОГО УКРАЇНСТВА ІСТОРІЯ  
ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ПОДІЇ БЕРЕГИНЯ АРХІВ
 
Дні II району Будапешта
 
 
 
РІДНА МОВА В РІДНІЙ ШКОЛІ
 
СПОГАДИ
ТРІУМФ МИТЦІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА СВЯТІ МІСТА ВАЦ

<Ударимо ж у струни,
та вдаримо в дзвінкії!
Хай чують по світу,
а хто ми такії.
Хай лине наш спів
понад гори, долини -
Це гордо співають митці України>.


(Реприза до виступу Львівської зразкової
капели бандуристів <Ягілка>)


Хто бував у старому й вічно молодому королівському місті Вац, заснованому в 1075 р. першим угорським королем Іштваном, той назавжди збереже в своєму серці милий пейзаж справжньої гармонії природи та людини. Це і чарівний Дунай, і неповторна -панорама міста з видом на гори, і вишукана архітектура храмів у стилі бароко ХVІІІ ст. - величний собор 1857 року, церква Святої Трійці. Тут же - архітектурний ансамбль Площі 15-го Березня й головна окраса міста - Тріумфальна арка, збудована на честь Марії Терезії (1764), і кам'яний міст, прикрашений скульптурами.
А ще останнім часом - починаючи з січня 2003 р., коли тут розпочало свою діяльність українське національне самоврядування, - Вац стає достойним центром показу кращих досягнень багатогранної української культури.
Голова самоврядування пані Христина Шік, її чоловік пан Йожеф Шік, депутат Державного українського самоврядування пан Іван Михайлик та інші свідомі члени громади докладають багато зусиль, щоб піднести позитивний імідж України та українців серед керівних органів і жителів цього угорського містечка.
Більшість мешканців з вдячністю згадує незабутні виступи митців української культури: танцювального ансамблю <Турянська долина> із Закарпаття під керівництвом пана Івана Пастеляка (липень 2003 р.), виступ капели бандуристів <Ягілка> (вересень 2003 р.), українські різдвяні свята 2004 р., виступ львівського танцювального ансамблю <Горицвіт> на весняному музичному фестивалі 2004 р.
Тому й не дивно, що на традиційний День міста, який нинішнього року відзначався 23-25 липня, на запрошення мерії м.Вац (мер міста - пан Янош Бот) та голови місцевого самоврядування українців пані Христини Шік сюди знову завітала Львівська зразкова капела бандуристів <Ягілка>, слава про попередній виступ якої завдяки ЗМІ та вдячним глядачам розлетілася майже по всій Угорщині.
Як виявилось, цьогорічне турне до Угорської Республіки збіглося з 25-річним ювілеєм капели. За минулі роки у творчому колективі <Ягілка>, завдяки подвижницькій педагогічній праці його засновника та керівника пані Ольги Федорівни Кушнір, отримали музичну спеціальність понад 220 бандуристів. У 1989 р. <Ягілка> стала лауреатом конкурсу кобзарського мистецтва у місті Каневі, а в 1995 р. капелі було присвоєно почесне звання зразкової, яке вона завжди підтверджує своїми творчими виступами. Ці виступи неодноразово звучали на українському радіо і телебаченні, завжди викликаючи схвальний відгук преси, вітчизняних та зарубіжних цінителів музики.
У творчому доробку капели - українська й зарубіжна класика, музичні композиції на поезію Тараса Шевченка, українські народні пісні, зібрані майже з усіх куточків України.
На День міста Вац капела <Ягілка> приїхала в розширеному складі: художній керівник - Ольга Кушнір, диригент - Олена Кушнір, концертмейстери - Ірина Цигилик та Катерина Рій, а також 26 талановитих юнок-бандуристок. Для шановних мешканців та гостей Ваца було підготовлено одну з найсильніших концертних програм колективу під відповідною назвою - <Наша душа, наша пісня не вмре, не загине>.
Відповідно до прийнятого оргкомітетом свята триденного плану культурних заходів, що включав виставки, конкурси, різноманітні розваги для дітей та дорослих, концерти, гастрономічні презентації, виступ українських митців відбувся суботнього вечора 24 липня на відкритій сцені тимчасового амфітеатру, який розмістився на головній площі міста - Площі 15-го Березня.
Пообідня спека, коли стовпчик термометра досягав 34-градусної позначки, поступово відступала перед легкими, свіжими подихами вітерцю з Дунаю. Сотні глядачів, затамувавши подих, дивилися на сцену, де, немов казковий диво-птах крила, розгортала свої лави <Ягілка>. Красуні-дівчата, одягнені в українське національне вбрання, з бандурами - давнім музичним інструментом, котрий з глибини віків вважається культурним символом України, розпочали свій виступ класичним твором <Аве Марія>. Це відразу полонило душі глядачів, якимось магічним чином змусивши їх навіть без знання української мови, розуміти ідею пісень, що півтори години виконували наші артисти. Репертуар <Ягілки> складався з патріотичних та ліричних пісень про матір-Україну, пісні <Учітеся, брати мої...> на слова Т.Шевченка, <Родилася писанка>, <У Путивлі рано Ярославна плаче>, козацьких, народних лемківських та карпатських пісень.
Вдячні глядачі щоразу нагороджували українських митців бурхливими оплесками, спонукаючи їх до виконання нових і нових творів. А останню пісню - <Україна є, Україна буде!> просили повторити тричі. Від такого успіху наших артистів та гордості за нашу музичну культуру на очах присутніх на концерті українців з'явилися сльози радості.
І, як вияв благодаті Господньої, з неба, немовби продовжуючи людські овації, пішов рясний дощ...
Після успішного концерту голова українського самоврядування м.Вац Христина Шік запросила артистів та гостей від інших українських самоврядувань Угорщини на дружнє прийняття. Серед гостей свята були присутні голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хартяні, депутат Державного самоврядування Іван Михайлик, голови українських самоврядувань м.Варпалота Людмила Сабо і ІІ району Будапешта Олександра Корманьош, представник самоврядування ІV району столиці Алла Мочнік, від столичного самоврядування - родина Фораї, а також представники мерії та громадськості міста-іменинника.
Як годиться, перед початком святкової вечері з коротким словом виступила голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хартяні. Вона передусім подякувала керівнику Львівської зразкової капели бандуристів Ользі Кушнір, диригенту Олені Кушнір та всім артистам за блискучий виступ і той безцінний внесок, який вони вклали в розвиток дружніх взаємовідносин між українським та угорським народами. <Ваш виступ, - наголосила Я.Хартяні, - показав усім, що Україна дійсно була, є і буде державою з високою європейською культурою... Не за горами той час, коли ми будемо, як і Угорщина, рівними серед рівних у Європейській спільноті>. А ще пані Ярослава запросила львівських бандуристів приїхати в наступному році на традиційні Шевченківські свята до Будапешта.
Зі словом відповіді до присутніх звернулась художній керівник і засновник <Ягілки> Ольга Кушнір, яка відзначила, що нинішній концерт був одним з багатьох мистецьких звітів, підготовлених колективом в рік свого 25-річчя.
Слід згадати також, що на святі міста Вац разом з мистецькими роботами і виставками інших національних меншин та самодіяльних художників вперше була представлена невелика експозиція українського декоративно-прикладного мистецтва, яку підготувала пані Надія Музичук з Будапешта. Любителі народного мистецтва милувались вишитими українськими рушниками, петриківським розписом тарілок та іграшок, старокиївською лаковою мініатюрою, народними картинками, художніми роботами з дерева та кераміки, купували на згадку українські сувеніри.
А наступного дня після виступу капели <Ягілка> люди спеціально підходили, щоб поговорити про вчорашній концерт та українське мистецтво. Просили наш український часопис <Громада>, карту України, аби більше дізнатись про своїх сусідів-українців. Виявилися навіть колекціонери, які просили для своїх колекцій українські прапорці.
Українське самоврядування міста Вац гідно представило нашу культуру, а місцеві жителі та гості радо її прийняли.

Спецкор Анатолій Грищук
 
При передруці посилатися на "Громаду"