ЛІТОПИС УГОРСЬКОГО УКРАЇНСТВА ІСТОРІЯ ЗАБУТТЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ КАЛЕНДАР
ПОЕЗІЯ КУЛЬТУРА БЕРЕГИНЯ СІМЕЙНА РЕЦЕПТИ АРХІВ
БОРИС ТАРАСЮК НА ЗУСТРІЧІ В ТОВАРИСТВІ
Збори Ради директорів Світового Конґресу Українців у Харкові
УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА, ДАЛЕКА Й БЛИЗЬКА
Х табір відпочинку української молоді на Балатоні
Івана Купала в Будапешті
Українські танці на схилах Дунаю
БОРИС ТАРАСЮК НА ЗУСТРІЧІ В ТОВАРИСТВІ
Австро-угорський тиждень міністра

album
14 липня у нас побував Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, який зустрівся з членами української громади. Високого українського гостя привітала Голова ДОСУУ і ТУКУ Ярослава Хартяні. Вона представила пана міністра присутнім як давнього знайомого, котрий дізнався про Товариство ще на початку 1990-х років. Саме тоді, на першому Шевченківському вечорі, за словами пані Голови, Борис Тарасюк був свідком того, як через українських недоброзичливців мало не зірвався захід. "Але упродовж 13 років ми завжди крокували прямо, не зважали на наші негаразди і, зрештою, досягли певних результатів, за які нам не соромно перед громадою і нашими угорськими друзями", − сказала Ярослава Хартяні, подякувавши гостю за те, що завітав до Центру Української Культури й Освіти. Відтак надала слово Борису Тарасюку.
Пан міністр передусім висловив щиру радість від зустрічі з угорськими українцями. Згадав, що вперше потрапив до Угорщини ще 27 серпня 1990 року як дипломатичний представник тоді ще УРСР. З того часу намагається підтримувати зв'язки з угорськими колегами. А в особистому сприйнятті відчуває, що Угорщина є для нього дуже близькою країною, адже саме з цією державою Україна почала активно розвивати взаємини, ще перебуваючи у складі колишнього СРСР. "Я добре пам'ятаю наші зустрічі, про які пані Ярослава говорила. Знаю, як непросто вам доводилося забезпечувати діяльність громади. Всі ці роки я і мої колеги були з вами. Ми обов'язково і на всіх рівнях порушували питання діяльності українського товариства в Угорщині. Не знаю, чи ефективною була ця підтримка, але хочу вас запевнити, що ми повсякчас намагаємося в наших контактах з угорськими партнерами обговорювати ваші проблеми", − зазначив міністр.
Доречно нагадати, що Борис Тарасюк знаходився в Будапешті з 2-денним офіційним візитом на запрошення Міністра закордонних справ Угорщини Ференца Шомоді, якого знає особисто з кінця 1970-х років. Пана Тарасюка запросили 14 липня виступити перед зібранням угорських послів щодо місця і ролі України у світі а також внутріполітичної ситуації в державі. Днем раніше його приймав у себе Президент Угорщини Ференц Мадл. У четвер Бориса Тарасюка прийняв прем'єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань. Напередодні український міністр прибув автомашиною в Будапешт з Відня, де супроводжував Президента України Віктора Ющенка в його офіційній поїздці до Австрійської Республіки. Тому пан Борис назвав для себе цей тиждень австро-угорським. Користуючись слушною нагодою, він передав вітання від пана Ющенка угорським українцям. До речі, на зустрічах з будапештськими колегами міністр серед іншого обговорював можливості здійснення офіційного візиту Президента України до Угорщини орієнтовно восени поточного року.

Закордонні українці

Борис Тарасюк повідомив, що питанням координації зв'язків між діаспорою та громадянами України за кордоном (неофіційно їх є від 3 до 7 млн. осіб) та українськими урядовими структурами після реорганізації займається Міністерство закордонних справ України та Міністерство культури й мистецтва (його нині очолює відома українська співачка Оксана Білозір). Як стало відомо зі слів гостя, Президент Віктор Ющенко особисто також переймається справою надання допомоги українській діаспорі. Він доручив уряду розробити концепцію облаштування Українських інформаційно-культурних центрів за кордоном. Наразі МЗС працює над укладенням відповідної угоди з Молдовою. Найближчим часом, поділився планом з присутніми Борис Тарасюк, в цій державі буде відкрито такий центр. Подібний заклад буде облаштовано у Придністров'ї, де мешкає близько 300 тис. етнічних українців, з них 60 тис. отримали паспорти громадян України, пролунало на зустрічі. Зв'язки з закордонним українством стали пріоритетним напрямком у роботі української дипломатії, наголосив пан Тарасюк.
Він додав, що оскільки багато українських громадян проживає за кордоном, працюючи там на нелегальній основі, МЗС буде створювати допомогові центри таким людям. "Для держави немає значення, в який спосіб український громадянин потрапив за кордон. Її обов'язок - надати допомогу цій людині", - переконаний Борис Тарасюк. Це може бути здійснено, на його думку, за допомогою консульських установ України, яких є 118 у світі разом з дипломатичними місіями. Для порівняння, навів приклад міністр, Угорщина має близько 70 посольств, Індія, друга найбільша країна в світі за кількістю населення, так само має до 70 дипломатичних місій. На думку пана Тарасюка, для України утримувати стільки диппредставництв є забагато, отже, треба думати про більш раціональне розміщення українських закордонних установ.
Водночас він запевнив присутніх, що такий процес не торкнеться дипломатичної та консульської присутності України в Угорській Республіці. Офіційний Київ надає великого значення відносинам з Угорщиною передусім тому, що вона однією з перших держав світу визнала незалежну Україну. "Сьогодні товарообіг між нашими країнами зріс до 1 мільярда 400 тисяч доларів. Це є вельми серйозний показник, - визнав міністр і навів такий факт: - Товарообіг з Австрією і Словаччиною вдвічі менший. Також прикметним є те, що Угорщина намагається інвестувати значний капітал в українську економіку. Ці показники сягають приблизно 170-180 мільйонів доларів. Втім, Україна теж намагається не відстати від своєї сусідки. Незабаром українські інвестиції в Угорщині становитимуть удвічі більшу суму через купівлю металургійного комбінату ДунаФер" вартістю у 475 млн. доларів," - не без гордості за високу кредитоспроможність українських ділових кіл повідомив зібранню високий гість.
Після цього набагато зрозумілішими стали його слова про ріст авторитету України серед економічних партнерів а також в широких міжнародних колах. Особливо це стало помітно після Помаранчевої революції. Нині українські політики, за визнанням глави української дипломатії, відчувають зовсім інше ставлення до себе за кордоном, ніж раніше. "Маючи за плечима майже 30-літній досвід дипломата з перервою у 5 років на політичну діяльність, я можу сказати, що ніколи ще не відчував такої гордості за нашого Президента, наш народ, за нашу країну. Зараз просто фантастично приємно працювати. Таке враження, що у всіх столицях для України відчинені двері. Тільки сформулюйте чітко, чого ви хочете, і всі йдуть назустріч Україні. Маємо надзвичайно великий кредит довір'я до нашої держави, відчуваємо дуже теплі, дружні симпатії людей у світі", - зізнався Борис Тарасюк. Наприкінці він висловив сподівання, що коли Україна зміниться остаточно, стане невід'ємною частиною процвітаючої демократичної Європи, кожному вихідцю з України, де б він не жив, буде приємно сказати собі й іншим людям: "Так, я українець!"

Відлуння Помаранчевої революції

Ярослава Хартяні пригадала акції протесту угорських українців перед Посольством України в Будапешті: "Дуже шкода, що до нас тоді так ніхто і не вийшов з дипломатів, не привітав, - сказала вона з сумом. Очевидно, не все було гаразд з почуттями звичайної людської порядності деяких посадовців. Демонстранти мали можливість зробити моральну оцінку цьому факту. Після цього господиня зустрічі продовжила: - Зараз, як перший заступник голови ЕКУ, я маю повноваження від європейських українських організацій запитати нашого високого гостя про те, чи ведеться слідство щодо фальсифікацій виборів Президента України? Нам аж ніяк не байдуже, яку кару понесуть фальсифікатори? Як Ви вважаєте, чи справедливо, що людей, котрі боролися за демократію, зараз переслідують в Україні, знущаються над ними, більше того - дискредитують їх? І це стосується широкого кола осіб".
Відтак Голова ТУКУ надала слово Надії Музичук, офіційному спостерігачеві від В.Ющенка по закор.донній виборчій дільниці №101 при Посольстві України в Угорщині на минулих виборах. Вона сказала, що в період виборчої кампанії ТУКУ визначив своїх представників - спостерігачів. "Ми самостійно оформляли документи, проводили роботу по сприянню виборчому процесу, зокрема, поповнювали списки виборців, - стримано почала свою розповідь пані Надія, підвівшись з-за довгого столу, по обидва боки якого сиділи запрошені на зустріч представники української громади, і продовжила: - Нам ніхто не говорив з посольства, що можна взяти участь у формуванні виборчої комісії, тим більше увійти до складу комісії. Натомість, як виявилось, там опинились теперішні і колишні працівники посольства та консульства і деяких провладних структур, оформлені від МЗС. Навіть, незважаючи на тиск революційного Майдану і вимоги ЦВК про пропорційне представництво у комісіях в ІІ турі, склад комісії залишився той же. Нічого не можна було зробити.
І досі гидко згадувати перебіг виборчого процесу, про ті незручності та утиски з боку виборчої комісії щодо спостерігачів, про численні порушення виборчого законодавства з боку комісії. Не відчувалося ніякої прозорості та демократичності виборчої справи. Украй непривабливою, на її думку, була ситуація з отриманням посвідчень для офіційних спостерігачів, які так і не дійшли на день виборів у І турі. Спостерігачі вимушені були писати заяви на ім'я голови комісії (О.Кравченка), а той, не зрозуміло чому, звертався за дозволом на допущення офіційних спостерігачів до роботи на дільниці до Посла Юрія Мушки. Посол, що правда, дав свою згоду на присутність офіційних спостерігачів, але з обмеженими повноваженнями, критично зауважила вона. Спостерігачі вели свій скрупульозний так званий паралельний облік бюлетенів та занотовували весь процес виборчої справи, щоб не пропустити чогось важливого.
Однак кінцевий підрахунок здивував навіть бувалих у бувальцях спостерігачів. Вони не могли зрозуміти, звідки - ні сіло ні впало - взялося зайвих 118 голосів. І це при тому, що багатьох виборців не внесли у списки, або навмисно "забули" це зробити. Так з'явилися небезпідставні підозри про маніпуляції членів комісії. Представники офіційної української влади пояснювати тоді нічого не хотіли. Натомість чинили моральний тиск на спостерігачів, виклала маловідомі факти перебігу минулих виборів Надія Музичук й звернулася до міністра: "Які ж тоді в нас посольства?.. Хіба вони існують не для того, щоб захищати інтереси і права українських громадян за кордоном, хіба не для того, щоб чинити все за законом, тобто в інтересах не окремої групи чи партії, а всіх виборців, народу? Ми ж на останніх виборах побачили зовсім іншу картину".

Відповідь посла

Міністр закордонних справ України, вислухавши разом з усіма цю емоційну розповідь, негайно запропонував послу прокоментувати почуте. Ось що відповів Юрій Мушка.
Він визнав, що формування виборчої комісії у прозорому вигляді на той час не було. МЗС фактично стимулював посольство до створення комісій з людей, які не є державними службовцями, сказав дипломат. Однак не погодився з твердженням, ніби про вибори не знали в Товаристві, оскільки оголошення такі до угорських українців доводились. Так само, на його переконання, оприлюднювалися відомості про виборчі права громадян України, адже за це несли відповідальність конкретні особи з виборчої комісії. Посол поскаржився на те, що перед виборами гостро дав про себе знак брак людей у Посольстві, тому що виборча комісія чисельно повинна складатися з 12 осіб, отож, за його словами, доводилось запрошувати працівників Дунайського пароплавства, щоб організувати належне проведення виборів. "Заяв про бажання взяти участь у роботі комісії з боку інших громадян України не надійшло", - сухо сказав Юрій Мушка. Водночас він визнав, що принцип формування виборчих комісій невірний у своїй суті.
Щодо перебігу виборів й акредитації представників громадських організацій в якості спостерігачів посол підтвердив, що вони дійсно не мали посвідчень. "Моя думка була такою, що, оскільки ми знаємо цих людей, то їх треба допустити. Надіє, так було? Я казав, що я всіх знаю і даю дозвіл. Комісія також ухвалила постанову про допуск спостерігачів," - у такий спосіб відреагував на розповідь Н.Музичук посол.
Під часу другого й третього туру на вибори прийшли 6 або 7 спостерігачів, пригадав Юрій Мушка, емоційно зауваживши при цьому, що в цей час на виборчій дільниці, мовляв, не те, що сісти, а й стати не було де, враховуючи великий наплив виборців і скромні розміри приміщення. Помилки в бюлетенях посол пояснював тим, що технічні працівники, за його висловом, зашивалися від роботи і не могли як слід пильнувати за всім процесом виборів. Тим не менше посольство, на думку його керівника, зробило висновки з першого туру, і наступні голосування були організованішими, хоча в цілому, самокритично погодився посол, вибори не були ідеальними. Він додав, що не хоче звинувачувати свою опонентку у неточності, сказавши у своє виправдання, що не мав права особисто з'являтися на виборчій дільниці, оскільки це забороняється законом. За його словами, він тільки двічі-тричі зазирнув до залу, щоб пересвідчитися, чи все там гаразд. Посол не схвалив втручання спостерігачів у роботу виборчої комісії, яке нібито мало місце, пославшись на те, що члени комісії теж люди і могли сказати щось неприємне у відповідь. "Але я згідний, що критика на адресу посольства у принциповому плані вірна", - визнав Юрій Мушка.

Дискусія з продовженням

Юрій Кравченко, заступник голови ДОСУУ й керівник українського органу самоврядування українців у Комаромі, звернув увагу на факт, який, на його думку, не має права повторитися на наступних парламентських виборах в Україні.. Зокрема, йдеться про пресу. Конкретно про російськомовні й українські видання. У той час, як перші вільно з'являлися на виборчій дільниці, розповсюджувачів "Громади", як сказав пан Кравченко, у посольстві, особливо не маніжачись, вигнали прямо з порогу. "Нам це не зрозуміло, тому що російська преса на виборах Президента України була цілком легальна на погляд виборчої комісії, а наша рідна, українська, навіть неполітична, ні", - обурено зауважив заступник голови ДОСУУ.
Він висловив стурбованість з приводу ситуації навколо спорудження пам'ятника Кобзареві в Будапешті. "Не хочеться, щоб вона з якихось причин несподівано виникла перед нами знову", - прямо висловився він, сказавши, що торік протистояння посольства в цьому питанні негативно вплинуло на всю річну роботу Товариства. До речі, про цей конфлікт навіть писала свого часу угорська преса. Дуже дивує, додав Ю.Кравченко, що угорських українців ніби й не брали до уваги, з їхньою думкою і не думали рахуватися, коли постало питання, як має виглядати пам'ятник і де він стоятиме. Між тим кожний порядний українець усвідомлює, яка величезна відповідальність лягає на плечі тих, хто береться за справу спорудження пам'ятника Шевченку, тому до цього не можна ставитися абияк, переконані угорські українці. На жаль, продовжив пан Юрій, торік у Товаристві з обуренням дізналися, що це питання розглядалося кулуарно, практично без участі ДОСУУ і ТУКУ. Ухвалу отримав явно слабкий у мистецькому відношенні проект майбутнього пам'ятника, та й місце для нього планували відвести, на думку української громади, не найкраще в Будапешті. Через те представники української меншини змушені були втрутитися в цю справу і доклали немало зусиль, у тому числі й нервових, щоб не дати їй хід і не зганьбити честі українців, сказав Юрко Кравченко.
Він звернувся до Бориса Тарасюка з проханням заручитися підтримкою угорської виконавчої влади в цьому питанні. Справа в тому, пояснив заступник голови ДОСУУ, що угорська влада дозволяє зводити тільки один скульптурний монумент. Якби не це, Товариство не вступало б у безплідні дискусії, а спорудило окремий пам'ятник Тарасу Шевченку у відповідності з українськими національно-мистецькими традиціями. Своєрідним жестом доброї волі, продовжив пан Кравченко, могло б послужити спорудження пам'ятника Шандору Петефі в Києві і, відповідно, Кобзареві в Будапешті. На його думку, це був би гідний вихід із заплутаної ситуації.
Посол Юрій Мушка погодився з критикою щодо появи періодичних видань на виборчій дільниці. Сказав, що справді розпорядився забрати звідти газети й журнали, тому що українські закони забороняють розповсюдження преси у подібних місцях, позаяк це розцінюється як передвиборча агітація. "Однак розцінити дії посадової особи можна як завгодно", - прокоментував зауваження Ю.Кравченка посол.
Повернувшись до теми спорудження скульптури Шевченку, Юрій Мушка став відстоювати попередню позицію. Він сказав, що не обов'язково здійснювати обмін пам'ятниками в Києві та Будапешті, а слід вирішити питання в рамках існуючих можливостей. За його словами, треба рахуватися з фінансовими наслідками проекту, підтримуваного мерією V району столиці. "Якщо ми вирішимо це питання, - розмірковував Юрій Мушка, - то можемо запрошувати сюди з Києва скульптора Чепелика з альтернативним проектом. Однак мерії V району ми повинні пояснити, куди ми діли їхній пам'ятник."

Коментар міністра

Міністр закордонних справ України висловив занепокоєння з приводу перебігу виборів Президента України на закордонних дільницях у Будапешті й Ніредьгазі. Слід нагадати, що на той час Борис Тарасюк входив до блоку "Наша Україна". Він і його товариші по політичній боротьбі намагалися зробити все, щоб не допустити фальсифікацій на виборах. "Дуже важко було це зробити і в Україні, і за кордоном", - визнав міністр. Справді, тоді влада готувала нечувану фальсифікацію кількістю в 2 млн. голосів шляхом відкриття додаткових 420 виборчих дільниць у Російській Федерації. Зосереджено глянувши на присутніх, Борис Тарасюк мовив: "Ми зірвали це".
Керівник МЗСу України вважає, що винні в фальсифікації мають отримати заслужену кару. Він дав доручення своїм помічникам вивчити документи, що фіксували перебіг виборів на угорських дільницях. Причому вивчатимуться і звіти спостерігачів, щоб мати повну картину подій і дати хід заяві про порушення. В Україні, повідомив пан Тарасюк, зараз відбувається 130 судових процесів за фактами фальсифікацій. У деяких справах вже ухвалені рішення суду, доведено вину конкретних осіб, які відбувають покарання у в'язниці. Щодо фальсифікацій, які могло організувати МЗС, нинішній його керівник повідомив, що з часу призначення на посаду Борис Тарасюк ініціював службове розслідування цієї справи. Воно виявило факти співучасті посадових осіб МЗС у фальсифікації виборів на закордонних дільницях. Матеріали розслідування передали в Генпрокуратуру України. Зараз ними займається орган дізнання м. Києва в рамках окремого кримінального розслідування, розповів міністр, зробивши наголос на тому, що будь-які порушення закону мають каратися.
Торкаючись бажання допомоги українських закордонних громад Україні, про яке говорила Голова ДОСУУ, Борис Тарасюк сказав, що закордонні українці, громадяни Євросоюзу, можуть звертатися до урядів своїх країн з пропозиціями, використовуючи права громадян своїх держав. Міністр нагадав, що Угорщина дуже позитивно налаштована щодо України і підтримує її євроатлантичні прагнення. У самому ЄС Україна має 12 послідовних прихильників у цьому питанні, додав пан Тарасюк, зауваживши, що з іншими треба працювати.


Наш кор.
 
При передруці посилатися на "Громаду"