ЛІТОПИС УГОРСЬКОГО УКРАЇНСТВА ТЕАТР ПОШТОВА СКРИНЬКА ДИПЛОМАТИЧНІ ХРОНІКИ
ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРА ПОЕЗІЯ КУЛЬТУРА
ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ПОДІЇ БЕРЕГИНЯ У КОЛІ СІМ’Ї РЕЦЕПТИ ПАГІНЦІ 90-х
Святкування Дня української культури в Угорщині
На Водохрещі в Уйпешті
Літургія в День Соборности України
Українські правники в Товаристві
Нарада депутатів
Новорічні і різдвяні подарунки з Будапешту - закарпатським дітям
Реферат про голодомор в Україні
Святкування Дня української культури в Угорщині
foto
25 лютого представники ТУКУ і ДОСУУ а також Посольства України в Угорщині поклали вінки до меморіальної дошки видавцям альманаху Русалка Дністровая на вул. Орсаґгаз у Буді. Українці зібралися тут, щоб вшанувати 170-ліття з дня виходу цього видання в Будимі. Памятну дошку 9 років тому встановило Товариство Української культури в Угорщині.
Надзвичайний і Повноважний Посол України Дмитро Ткач, виступаючи перед присутніми, зазначив, що українська громада в Угорщині веде активну діяльність з популяризації нашої національної культури, у тому числі віддає належну шану українським державним, громадським і просвітнім діячам, відкриваючи меморіальні знаки й памятники в тих місцях країни, де ці особистості побували. Водночас пан Посол коротко розповів, як ведеться підготовка до відкриття монумента Тарасові Шевченку і Григорію Сковороді.
Керівник ДОСУУ і Голова Президії Європейського Конґресу Українців п. Ярослава Хартяні змалювала події майже двохстолітньої давності, повязані з випуском альманаху Русалка Дністровая в Будимі. За її словами, наші духовні попередники з Галичини показали на ділі, як треба боротися за українську ідею. Власті недооцінили тоді потугу молодих ентузіастів, адже багато хто думав, що йдеться про фольклор, а сталося так, що альманах став символом творення мови цілої нації.
Пані Ярослава побажала українцям, аби вони плекали рідну бесіду, передавали її у спадок дітям і онукам, берегли культурні традиції рідного народу.
Відтак святкування Дня Української Культури, яке припадає на день народження Лесі Українки, продовжилося в офісі ТУКУ і ДОСУУ. Віршовані вітання, складені з окремих творів великої української поетеси, продекламували учні молодших класів Недільної школи Товариства під керівництвом Надії Музичук.
Дмитро Ткач зачитав присутнім листа подяки угорським українцям за теплий прийом наприкінці минулого року від Катерини Ющенко, дружини Президента України. Від її імені Дмитро Іванович передав у дарунок громаді українські книжки. Від себе він додав, що дуже добре, коли в українців є свої свята, на які вони запрошують своїх угорських друзів. Він також порадів за роботу Культурного українського центру в Будапешті, національного театру, виступи молодіжного танцювального ансамблю та інші добри справи земляків в Угорщині. Він привітав всіх зі святом української культури, побажавши всім його учасникам добра, злагоди і щастя.
Після виступу п. Посла, господиня вечора Ярослава Хартяні надала слово проректору Київського славістичного інституту Марії Астафєвій, яка представила гостям свою колегу, директора Закарпатської філії КСУ Людмилу Несух, співавтора історичних видань Оурбаріум та Діаріум, випущених в Ужгороді за сприяння ТУКУ. Пані Людмила розповіла про роботу очолюваного нею закладу, який займається вивченням полікультури Карпатського регіону шостий рік. За її словами славістичне спрямування наукових досліджень вуз отримав у спадок від знаменитого земляка Юрія Гуци-Венєліна, уродженця села Тибава, Свалявського району на Закарпатті, який першим серед закордонних славістів дослідив історію і культуру болгар. Людмила Несух акцентувала увагу на тому, що багато видань закарпатських славістів виходять з поміткою вперше в Україні. До Будапешта група ужгородських науковців привезла низку книг науково-історичної тематики, книжку молодого психолога Ільдіко Папп з дослідження проблем сучасної молоді, дитячі книжки. З великою радістю Людмила Несух вручила угорським українцям ікону Андрія Первозванного.
Почату тему історичних досліджень продовжив Каміл Найпавер, один із засновників Товариства Української Культури в Угорщині, автор кількох книжок, виданих у тому числі і за сприяння української громади. У презентованих нині книжках його імя згадується в соавторстві з Людмилою Несух.
Про розвиток історичної свідомості українців говорив професор Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка Олександр Астафєв, тернополянин, який народився в тому самому селі Вовківці, що і Ярослава Хартяні. До речі, востаннє земляки бачились на заходах з вшанування жертв операція Вісла у Польщі. Крім широкої науково-громадської діяльності, пан Олександр пише поезії, він є членом національної Спілки письменників. Присутні почули один з віршів у виконанні автора.
Згодом п. Ярослава Хартяні оголосила ще одну презентацію за сприяння української громади в Мішкольці вийшов диск музиканта Михайла Вігули Магія танцю. Деяки мелодії, записані на СД-диску прозвучали перед глядачами завдяки гітарній грі М.Вігули.
З новим музичним твором з трьох частин для фортепіано і кларнета призабутого українського композитора Максима Березовського, який творив у добу Моцарта, публіку познайомило подружжя Жужанни Макаус та Олександра Щур. Цікаві концернтні номери мали також вокалістка Товариства Анна Ляхович та Роман Меденці.


Наш кор.
При передруці посилатися на "Громаду"