ЛІТОПИС УГОРСЬКОГО УКРАЇНСТВА ДИПЛОМАТИЧНІ ХРОНІКИ ОГЛЯД ПОДІЙ
ІСТОРІЯ ВИДАТНІ УКРАЇНКИ ПОЕЗІЯ УКРАЇНОЗНАВСТВО
ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ПОДІЇ У КОЛІ СІМ’Ї РЕЦЕПТИ ПОШТА
Урочисті православні співи у головному католицькому храмі Угорщини
Вшанування памяті Івана Франка у VIII районі Будапешта
Львівська Панночка у Будапешті
УКРАЇНСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЙОЖЕФВАРОША:
міркують широко, чинять за обставинами
Вінок Григорію Сковороді
Конференція в Дунауйвароші
День міста у Варпалоті
  • Сторінка 1
  • Сторінка 2
Урочисті православні співи у головному католицькому храмі Угорщини
foto

27 серпня у будапештському соборі Св.Іштвана вперше за його півторастолітню історію співав титулований камерний хор «Київ». Концерт відбувся за активного організаційного сприяння ТУКУ й ДОСУУ. Послухати іменитих земляків прийшло чимало угорських українців, а також місцеві парафіяни та сотні туристів і відвідувачі найбільшого кафедрального храму угорської столиці.
Українські митці часто гастролюють за кордоном. Вони дали не по одному концерту в США, Ірландії, Великій Британії, Франції, Голландії, Бельгії, Німеччині, Австрії, Італії, Данії, Швеції, Швейцарії, Польщі, Білорусі, Росії, Україні. Рецензії на виступи київських хористів з’являлися в «Нью.Йорк таймс», «Вашингтон пост», «Ґлазґо ньюс», «Нормандії», «Дер таґес шпіґель Берлін», «Мюнхенер меркур» та інших періодичних виданнях Нового і Старого Світу. Їхні виступи транслювали на кількох програмах радіо ВВС, Баварії, Бремена, Берліна, Кьольну, Данії...
У Будапешті хор «Київ» виступили з програмою «З нами Бог» Петра Турчанінова і продовжились виконанням українських музичних шедеврів XVI-XVIII століть і так само творів пізніших національних композиторів К.Стеценка, М.Леонтовича та В.Сильвестрова. У фіналі пролунала композиція «Многоліття» Лесі Дичко.

Художній керівник камерного хору «Київ», лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Микола Гобдич люб’язно погодився відповісти на запитання нашого журналу.

- Як проходила поїздка Вашого мистецького колективу в Угорщині?
- Ми вперше в Угорщині. Тиждень тому ми розпочали свій сімнадцятий гастрольний сезон. Хор був організований у грудні 1990 року. Ми отримали статус професійного муніципального хору. Нас фінансує Київська мерія а також підтримує міська рада. Ми дали понад тисячі концертів на сценах двадцяти однієї країни світу, випустили 29 компакт-дисків національної музики, більшість яких записані вперше. До Угорщини нас запросили взяти участь у доволі цікавому музичному фестивалі, на якому звучали твори лише двох композитерів Шуберта і Валентина Сильвестрова, киянина, якому цьогоріч виповниться 70 років. Він пройшов складний і цікавий шлях творчості, пишучи в минулому авангардні речі, однак з часом цей автор відмовився від колишніх принципів і повернувся, я б сказав, у таку більш благозвучну музику. Мені було дуже приємно усвідомлювати (і навіть на певних порах – десь почесно), що героєм цього фестивалю в Угорщині є наш земляк. Цей захід влаштовують щорічно поблизу монастиря в Паннонгалмі. Фестиваль має свої традиції. Мені приємно було бачити шановну публіку, що виявляє зацікавлення українською музикою. Абсолютно всі виступи записувались відомою музичною фірмою ІРС, яка дуже якісно і швидко поширює інформацію та диски у Європі. Наш хор зробив три виступи в Паннонгалмі, зробивши прем’єри творів Селивестрова, зокрема, його «Всенощну». Надзвичайно цікавим було сприйняття угорською публікою українських духовних співів. Цей композитор пише дуже оригінальну тиху музику. Із Сильвестровим ми співпрацюємо біля двох років. Коли зайшла мова про те, хто представлятиме його твори в Угорщині, то він одразу звернувся до нас.
- Твори яких українських композиторів становлять репертуарну основу камерного хору «Київ»?
- Ми багато в чому змушені орієнтуватися на потреби світового музичного ринку. Хоча куди б ми не приїхали з концертом, нас завжди просять виконати якісь національні класичні жанри – перше відділення зазвичай це духовна музика, друге відділення присвячуємо фолькльору. Тим не менше намагаємося працювати в ширших репертуарних рамках, наприклад, записали на диск багато речей Веделя. До речі, в Україні дуже шанобливо ставляться до багатющого духовного музичного спадку – ми практикуємо дуже давні православні співи; деяким з них понад тисячу років! Народним пісням – удвічі більше! Ми співаємо українське барокко, класицизм, романтизм і сучасну музику. Крім того, виступаємо з різдвяними колядками, світськими піснями тощо.
- Як сприймається українська духовна музика за кордоном?
- Там дуже люблять українську православну музику. Слухачі на наших концертах аж ніяк не є фахівцями цього жанру, може, за виключенням, окремих фестивалів. Вони можуть не знати таких відомих дома імен, як Стеценко чи Леонтович та Бортнянський, але вони відчувають цю музику, і це відразу відчуваєш при виконанні номеру. Скажімо, перший мій виїзд за кордон був у 1993 році у Берліні. Ми дуже ретельно готувалися, тим більше, що в ті часи дуже рідко хтось виїздив з частими гастролями за кордон від нас. Ми обрали дуже сильну програму, відкриваючи концерт Веделем («К тебі, Господи, возову»). Співали ми в Берлінській базиліці, де трохи компактніша, ніж у будапештській, акустика для хорових виконавців. Після того як закінчили, пройшло десь чотири-п’ять повних секунд. Я вже подумав:»Господи! Ну що їм ще треба?..» І тут раптом тихий вигук з залу: «О, майн Ґот!» - шквал оплесків. За кордоном дуже люблять нашу музику. У країнах Скандинавії ми дати більше ста концертів. У Швеції, Норвегії дуже люблять православні урочисті співи. Але я хочу сказати, що наш хор довше йшов до фольклору. У першому, навіть другому турне мені не вдавалося пробити жодної народної пісні. Пізніше, коли закордонний слухач добре пізнав наш колектив, я став включати 20-30-хвилинні народні співи. От наступного літнього турне до Скандинавії у нас буде 32 концерти, з них 10 – фольклорних! У деяких країнах, наприклад, у Данії ми вже маємо своїх фанів, які їздять на наші виступи з концерта на концерт. Що ж до музичних фахівців, то тут інша ситуація. Вони аналізують наші виступи і саму музику і бачать, що в нас діють ті ж самі творчі принципи, що і в оркестрах, тільки музика розкладена на голоси. Це для них екзотика, хоча нічого незвичайного я не бачу втому, коли звучить вокальний оркестр. От сьогодні в базиліці перед угорцями звучали твори Дегтярьова. Вони написані в тій же самій формі сонатного алеґро, в якій написана вся європейська класика, тільки виконуються завдяки не інструментам, а живим голосам.


Наш кор.
При передруці посилатися на "Громаду"